Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Stavytskyi V$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Stavytskyi V. Substituted pyrrolo I1,2-aI I1,2,4I triazolo_(I1,2,4I triazino-) ICI quinazoline-4a(5a)-propanoic acids: synthesis, spectral characteristics and anti-inflammatory activity [Електронний ресурс] / V. Stavytskyi, О. Voskoboinik, М. Kazunin, I. Nosulenko, S. Shishkina, S. Kovalenko // Питання хімії та хімічної технології. - 2020. - № 1. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2020_1_11 | ||
| 2. | 
Stavytskyi V. V. Substituted pyrrolo|1,2-a||1,2,4|triazolo-(triazino-)|c|quinazolines – a promising class of lipoxygenase inhibitors [Електронний ресурс] / V. V. Stavytskyi, I. S. Nosulenko, O. O. Portna, V. M. Shvets, O. Yu. Voskoboinik, S. I. Kovalenko // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 1. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_1_3 | ||
| 3. | 
Stavytskyi V. V. Esters and amides of 3-R-2,8-dioxo-7,8-dihydro-2H-pyrrolo|1,2-a||1,2,4|triazino|2,3-c|quinazolin-5a(6H)-carboxylic(-propanoic) acids: synthesis and biological activity [Електронний ресурс] / V. V. Stavytskyi, I. S. Nosulenko, K. I. Kandybey, O. Yu. Voskoboinik, S. I. Kovalenko // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. - 2020. - Т. 18, вип. 1. - С. 14-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jofkh_2020_18_1_5 Відомо, що карбоксильні групи, пов'язані з арильним або гетарильним фрагментами, відіграють роль "фармакофору" у молекулах більшості НПЗЗ. Зазначено, що карбоксильна група може спричинити появу токсичної дії і характеризується незадовільними фармакокінетичними властивостями. Структурна модифікація карбоксильної групи, включаючи її біоізостеричну заміну, є однією з найбільш широко застосовуваних підходів медичної хімії для вдосконалення фармакодинамічних, фармакокінетичних і технологічних характеристик. Мета дослідження - розробити методи синтезу ряду функціональних похідних 3-R-2,8-діоксо-7,8-дигідро-2H-піроло[1,2-a][1,2,4]триазино[2,3-c]хіназолін-5a(6Н)-карбонових(-пропанових) кислот, вивчити вплив структурної модифікації карбоксильної групи на ЛОГ-інгібуючу та антирадикальну дію як одного з можливих механізмів фармакологічної активності. Реакцією естерифікації 3-(2,8-діoксо-3-R<^>1 | ||
| 4. |
Kholodniak О. V. Substituted (сycloalkylcarbonylthioureido)aryl-(benzyl-) carboxylic(sulfonic) acids: synthesis, antimicrobial and growth-regulating activity [Електронний ресурс] / О. V. Kholodniak, V. V. Stavytskyi, S. I. Kovalenko // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2021. - Т. 14, № 1. - С. 4-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2021_14_1_3 | ||
| 5. | 
Krasovska N. I. Carboxyl-containing quinazolines and related heterocycles as carriers of anti-inflammatory activity [Електронний ресурс] / N. I. Krasovska, V. V. Stavytskyi, I. S. Nosulenko, O. Yu. Voskoboinik, S. I. Kovalenko // Запорізький медичний журнал. - 2022. - Т. 24, № 1. - С. 91-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2022_24_1_16 Лекарственные средства, объединяющие в своей структуре ароматический и гетероциклический фрагменты с "фармакофорной" карбоксильной группой, широко представлены на фармацевтическом рынке. Именно указанная комбинация структурных элементов содержится в молекулах нестероидных противовоспалительных средств (НПВС). Детальное изучение механизма действия НПВС позволило объяснить ключевую роль и влияние "фармакофорной" карбоксильной группы на активность, селективность и токсичность. Внедрение в медицинскую практику селективных ингибиторов привело к существенному снижению риска развития основных осложнений (гастротоксичности), но не решило проблему токсичности НПВС. Таким образом, актуален поиск новых ПВС путем "биоизостерических" замен ароматических и гетероциклических фрагментов известных препаратов на другие структурные фрагменты с наличием карбоксильной группы как носителя фармакологического эффекта. Цель работы - направленный поиск новых противовоспалительных агентов среди карбоксилсодержащих хиназолинов и родственных гетероциклов, а также исследование влияния карбоксильной группы на антиинфламаторную активность с использованием методологии in silico и in vivo. Хиназолин-4(3H)-илиден)гидразиды моно-(ди-)карбоновых кислот, 2-R-[1,2,4]триазоло[1,5-c]хиназолины, 3-R-5-(2-аминофенил)-1Н-1,2,4-триазолы, 5-карбоксиалкил[1,2,4]триазоло[1,5-c]хиназолины и 2-R-7-оксо-6,7-дигидропирроло[1,2-a][1,2,4]триазоло[1,5-c]хиназолин-4a(5H)-карбоновые кислоты исследованы на противовоспалительную активность. MarvinSketch 20.19.0, AutoDock Vina и AutoDockTools 1.5.6, Hy-perChem 7.5, Discovery Studio использованы для in silico исследований. Критерии "drug-like" оптимизировали и оценивали с помощью электронного ресурса. Прогнозирование острой токсичности, эмбриотоксичности и мутагенности Эймса соединений проведено с использованием программного обеспечения TEST. Противовоспалительную активность синтезированных соединений оценивали на белых крысах Wistar (массой 150 - 160 г) с экссудативной фазой острого асептического воспаления ("карраганановый" тест). Левую лапу использовали как контроль. Внутрижелудочное введение исследуемых соединений в виде водного раствора или тонкодисперсной суспензии, стабилизированной твином-80, в дозе 10 мг/кг проводили с использованием атравматичного зонда за 1 час до инъекции флогогена. Референтный препарат диклофенак натрия вводили внутрижелудочно в рекомендованной дозе в 8 мг/кг для доклинических исследований. Объем ламп измеряли до начала эксперимента и через 4 часа после инъекции флогогена. Активность соединений определяли по их способности уменьшать отек по сравнению с контрольной группой, выражали в процентах. Эксперименты проведены с соблюдением биотических правил и норм. Выводы: исследования на противовоспалительную активность в ряду карбоксилсодержащих хиназолинов и родственных гетероциклических соединений позволили ввыявить вещества, конкурирующие с референс-препаратом диклофенаком натрия. Прогностические значения аффинности, расчеты критериев "drug-like", параметров токсичности методами in silico и визуализации молекулярного докинга указанных соединений в активных центрах биомишени показали перспективность этого класса для дальнейших исследований. Представленные данные - теоретическая платформа для продолжения структурной модификации для выявления новых антифлогистиков и выяснения возможного механизма действия (ингибиторы липооксигеназы, фосфолипазы и т.д.). | ||
| 6. | 
Sokolova K. V. Directed search for diuretics among 6-substituted pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones [Електронний ресурс] / K. V. Sokolova, V. V. Stavytskyi, S. I. Kovalenko, O. A. Podpletnya // Медичні перспективи. - 2022. - Т. 27, № 2. - С. 4-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2022_27_2_3 Спрямований пошук біологічно активних сполук серед гетероциклів і на сьогодні залишається актуальним напрямом медичної хімії. Серед значної кількості гетероциклічних сполук певної уваги заслуговують птеридини. Серед них відомі лікарські засоби з протипухлинною, протимікробною, противірусною, діуретичною та іншими видами біологічної дії. Незважаючи на це, цікавими об'єктами для пошуку діуретичних засобів є 6-заміщені птеридин-2,4,7(1H,3H,8H)-тріонів, які за структурою подібні до тріамтерену (6-phenylpteridine-2,4,7-triamine) - діуретика з калійзберігаючою дією. Тим більше, що для них характерна прототропна таутомерія, вони здатні до утворення водневих та донорно-акцепторних зв'язків з різноманітними лігандами, і вірогідно, що саме зазначені особливості будови й будуть забезпечувати їх діуретичну дію. Мета роботи - спрямований пошук діуретичних засобів серед 6-заміщених птеридин-2,4,7(1H,3H,8H)-тріонів з використанням методології методами in silico й in vіvо та з'ясування ймовірного механізму дії. Для дослідження впливу на видільну функцію нирок були відібрані 1-methyl-3-R-6-(2-oxo-2-aryl-(hetaryl-)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones and 1-methyl-3-R-6-(2-hydroxy-2-aryl-(hetaryl-)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones. Спрямований пошук сполук, що впливають на видільну функцію нирок щурів, проводили за загальноприйнятою методикою Є. Б. Берхіна з водним навантаженням. У плазмі крові та сечі біохімічними методами визначали вміст креатиніну, натрію, калію та хлоридів за допомогою стандартних тест-наборів НПВ "Філісіт-Діагностика" (Україна) та проводили розрахунки згідно із загальноприйнятими методиками. Дослідження ймовірного механізму проведено за допомогою гнучкого молекулярного докінгу, як підходу пошуку молекул, які мають спорідненість до певної біологічної мішені. Макромолекулярні дані були завантажені з банку білкових даних (PDB), а саме: кристалічні структури карбоангідрази II людини (PDB ID - 3HS4) та епітеліального натрієвого каналу (ENaC) (PDB ID - 4NTX). Дослідження впливу синтезованих сполук на видільну функцію нирок щурів показали, що 1-methyl-3-R-6-(2-oxo-2-aryl-(hetaryl-)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones, які містять у молекулі 4-фторфенільний, 2,4-дифторфенільний, 4-хлорфенільний фрагменти, посилюють діурез на другу годину на 27,3 - 70,1 % порівняно з контрольною групою. За результатами впливу на добовий діурез установлено, що найбільш активним виявився 1-methyl-6-(2-oxo-2-phenyl)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones, який підвищував добовий діурез на 168,1 %, перевищуючи при цьому ефект Hydrochlorothiazide (41,8 %) та Triamterene (49,1 %). У той же час заміщені 1-methyl-3-R-6-(2-hydroxy-2-aryl-(hetaryl-)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones малоактивні сполуки. Проведені поглиблені дослідження з використанням біологічних тестів та молекулярного докінгу надали змогу припустити, що для 1-methyl-6-(2-oxo-2-aryl)ethyl)pteridine-2,4,7(1H,3H,8H)-triones (2.1, 2.5 та 2.6) імовірними механізмами діуретичної дії є порушення транспорту натрію в дистальних звивистих канальцях, що викликає виведення натрію та втрату води організмом та, ймовірно, інгібування епітеліальних натрієвих каналів, що сприяють поглинанню натрію та секреції калію, у дистальних звивистих канальцях і збиральних трубочках, що реалізує калійзберігаючу дію. Обгрунтована та розроблена стратегія пошуку діуретиків серед 6-заміщених птеридин-2,4,7(1H,3H,8H)-тріонів дозволила виділити ряд ефективних сполук, які за діуретичною дією перевищують референс-препарати "Гідрохлоротіазид" та "Тріамтерен". Важливо, що результати молекулярного докінгу дали змогу припустити механізм дії досліджуваних сполук, подібний до тіазидних діуретиків. | ||
| 7. |
Sokolova K. V. In silico and in vivo screening of triamterene synthetic analogues as promising diuretics [Електронний ресурс] / K. V. Sokolova, V. V. Stavytskyi, O. Yu. Voskoboinik, O. A. Podpletnya, S. I. Kovalenko // Медичні перспективи. - 2022. - Т. 27, № 3. - С. 4-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2022_27_3_3 Модифікація сполуки-лідера, спрямована на підвищення активності, зниження токсичності або покращення селективності, є одним з найважливіших методів, що використовуються для розробки нових ліків. Сполукою лідером можуть бути природні речовини, схвалені або досліджувані ліки або просто сполуки з доведеною біологічною активністю. Часто хімічна модифікація сполуки-лідера спрямована на посилення взаємодії ліганд-біологічна мішень. Вищезазначений підхід, а саме структурну модифікацію відомого препарату тріамтерен, використовували для цілеспрямованого пошуку нових діуретиків. Попереднє прогнозування взаємодій ліганд-біологічна мішень і рівнів афінності дозволяє скоротити кількість дослідних тварин, витрати на синтез і фармакологічні дослідження. Проведені дослідження виявили ряд перспективних 6,7-дизаміщених птеридин-2,4(1Н,3Н)-діонів з діуретичною активністю, порівняною з фармакологічною дією тріамтерену. Мета роботи - цілеспрямований пошук перспективних діуретиків серед структурних аналогів тріамтерену, що включає попередні in silico дослідження, синтез та in vivo скринінг нових сполук на діуретичну активність. Використовувались методи органічного синтезу, фізико-хімічні методи аналізу органічних сполук (ЯМР 1Н-спектроскопія, хроматомасспектрометрія, елементний аналіз). Прогнозування спорідненості до біологічної мішені, прогнозування токсичності та ліпофільності комбінаторної бібліотеки, яку створено на основі препарату тріамтерен, здійснювали за допомогою комп'ютерних сервісів. Дослідження сполук, що впливають на видільну функцію нирок щурів, проводили за загальноприйнятою методикою Е. В. Берхін з водним навантаженням. Дослідження ймовірного механізму проводилося за допомогою гнучкого молекулярного докінгу, як підходу пошуку молекул зі спорідненістю до певною біологічної мішені. Макромолекулярні дані були завантажені з Protein Data Bank, а саме кристалічні структури епітеліального натрієвого каналу (ENaC) ((PDB ID - 6WTH). Здійснено структурну модифікацію молекули тріамтерену шляхом заміни аміногрупи в положеннях 2, 4 і 7 на інші "фармакофорні" фрагменти. Вищезгадана трансформація спрямована на зміну ліганд-ферментних взаємодій в активному центрі, ліпофільності та токсичності. Синтез 6,7-дизаміщених птеридин-2,4(1Н,3Н)-діонів проводили конденсацією 5,6-діаміно-2-оксо-(тіоксо-)-2,3-дигідро-піримідин-4(1Н)-онів з карбонілвмісними сполуками або оксокарбоновими кислотами. Подальшу модифікацію отриманих сполук проводили шляхом алкілування, гідразинолізу та нуклеофільного приєднання/елімінування. Структуру отриманих сполук підтверджено елементним аналізом, хроматомас- та ЯМР-спектральним аналізом. Дослідження впливу синтезованих сполук на видільну функцію нирок дозволили виявити ряд перспективних структурних аналогів тріамтерену, які перевищують його за фармакологічною активністю на 27,3 - 99,0 %. Обговорено взаємозв'язок структура - біологічна активність та показано перспективи подальшого пошуку діуретиків серед зазначених сполук. Розробку нових біологічно активних сполук із діуретичною активністю виконано за методологією in silico та реалізовано шляхом структурної модифікації відомого діуретика тріамтерену. Для отримання цільових сполук використано традиційний органічний синтез, використано експерименти in vivo для виявлення сполук зі значною біологічною активністю. Серед птеридинів виявлено кілька ефективних сполук, які за добовим діурезом перевищують препарат порівняння тріамтерен. Отримані результати обгрунтовують подальший цілеспрямований пошук, поглиблене дослідження експериментальної патології та вивчення механізму дії потенційних діуретиків серед цього класу сполук. | ||
| 8. |
Sokolova K. V. Design and search for prospective diuretics (CA II Inhibitors) among aroylhydrazones of esters quinone oxime using in silico and in vivo methodology [Електронний ресурс] / K. V. Sokolova, V. V. Stavytskyi, S. О. Konovalova, O. A. Podpletnya, S. I. Kovalenko, A. P. Avdeenko // Медичні перспективи. - 2022. - Т. 27, № 4. - С. 27-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2022_27_4_6 Дизайн та пошук нових вибіркових інгібіторів CA II із кращим фармакологічним профілем, які б викликали мінімальні електролітичні порушення в організмі, і на сьогодні залишається актуальною проблемою медичної хімії та фармакології. Важливо, що виявлені нові класи інгібіторів не завжди виконують основну "фармакофорну" функцію (сульфамідну), яка характерна для "класичних" лікарських препаратів (Acetazolamide, Methazolamide, Ethoxzolamide, Dorzolamide та інші), а є похідними фенолів, поліамінів, кумаринів/тіокумаринів, сечовин, тіосечовин, гідроксаматів тощо. Ці молекули також зв'язуються в активному центрі ферменту, але не взаємодіють безпосередньо з каталітичним іоном цинку або взаємодіють через цинк-координовану молекулу води/іону гідроксиду. Проте це приводить до підвищення їх селективності і, як наслідок, фармакологічної дії. Продовжуючи дослідження з пошуку сполук, що впливають на сечовиділення, нас зацікавили ароїлгідразони естерів хіноноксиму. По-перше, для них характерні певні особливості будови (динамічна та геометрична ізомерія), по-друге, вони виявляють окисно-відновні властивості, по-третє, наявність ароматичних фрагментів надає можливість створити об'ємну комбінаторну бібліотеку для аналізу. Ці сполуки є лігандами в реакціях комплексування, а додаткове збільшення кількості акцепторів водню в молекулі за рахунок структурної модифікації дозволить покращити ліганд-ферментативні взаємодії з карбоангідразою (CA II) і, як наслідок, виявити нові перспективні діуретичні засоби. Мета роботи - дизайн та пошук потенційних діуретиків (інгібіторів CA II) серед ароїлгідразонів естерів хіноноксиму з використанням методології in silico, традиційного синтезу in vivo. Дослідження ймовірного механізму проведено за допомогою гнучкого молекулярного докінгу, як підходу пошуку молекул, що мають спорідненість до карбоангідрази людини II типу (CA II). Макромолекулярні дані кристалічної структури СА II (PDB ID-3HS4) завантажені з Protein Data Bank (PDB). Розроблено дизайн та обгрунтовано пошук діуретичних засобів серед бензогідразидів О-ароїлестерів хіноноксимів методами in silico (прогнозування спорідненості, ліпофільності, токсичності та фермент-лігандних взаємодій), традиційного органічного синтезу та методами in vivo (вплив на видільну функцію нирок щурів). Синтез ароїлгідразонів естерів хіноноксиму проведений шляхом взаємодії ароїлгідразинів з 4-[(ароїліміно)]циклогекса-2,5-дієн-1-oнами. Структура синтезованих сполук підтверджена елементним аналізом та 1Н ЯМР-спектрами. Проведені дослідження впливу синтезованих сполук на видільну функцію нирок щурів дозволили виявити ряд перспективних сполук серед ароїлгідразонів естерів хіноноксиму, які посилюють добовий діурез на 54,2 - 352,8 % порівняно з контрольною групою. При цьому встановлено, що найбільш активним виявився N'-(4-[(2-хлоробензоїлокси)іміно]циклогекса-2,5-дієн-1-іліден)-3-нітробензогідразид, який підвищував добовий діурез на 352,8 % порівняно з контрольною групою, перевищуючи при цьому ефект "Гідрохлоротіазиду" (170,8 %). Розроблено та впроваджено стратегію пошуку діуретиків серед бензогідразидів О-ароїлестерів хіноноксимів дозволила ідентифікувати ефективну сполуку, яка за сечогінною дією перевищує препарат порівняння "Гідрохлоротіазид". | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |